Тече річечка
Тече, тече річечка,
Та не витікає,
А я стою, дивуюся
І в неї питаю:
«Ой, сестрице синьоока,
Що з тобою сталось?!
Чом у тебе такий колір?
Чом рослин так мало?»
А вона й відповідає:
«Люди тут бували
Й на березі протилежнім
Завод збудували».
Назаренко Альона
Бережіть природу, люди!
Бережіть природу, люди!
Не катуйте неньку!
Пожалійте! Не вбивайте
Пташечку маленьку.
Подивіться, що зробили
Ви з чистим озерцем!
Яке було, яке стало -
Аж крається серце.
Як колись тут було гарно:
Ні сміття, ні бруду.
Забруднили, засмітили
Безсердечні люди!
Альона Назаренко
Туман
Пролунав дзвінок на урок. У клас заходить учитель географії.
-
Доброго дня, діти! Сідайте. Так… додому вам було…Колю?
-
Додому був параграф восьмий, - викрикнув Коля.
-
Мене не цікавить номер параграфа . Яка тема?
-
Ну… щось про опади, напевно…
-
Про опади, значить? Ну то розповідай нам про опади, – сказав учитель.
-
Наприклад, коли вода в хмарах замерзає, то йде сніг або град, – невпевнено пробурмотів учень.
-
Добре, Колю. Скажи, будь ласка, скільки агрегатних станів має вода?
-
Аааа … здається , три, - насуплено сказав хлопчик.
-
Наприклад?
-
Наприклад, якщо закип’ятити воду в каструлі, то звідти вийде туман.
І тут всі полягали зо сміху.
-
Туман? Це щось новеньке, – сміючись, сказав учитель.
Коля аж зніяковів.
Минув тиждень. Хлопець прийшов додому засмучений.
-
Що сталося, синку? - запитала мама.
-
Та сьогодні зранку такий туман був, так мене весь день однокласники запитували, чи то не я каструлю відкрив.
Черевики
Вихователька дитсадка допомагає маленькому Петрику взути його черевички. Старається з усіх сил, а вони не налазять. Ось нарешті - таки взула . Аж стомилась, відпочиває.
-
Малино Іванівно!
-
Що, Петрику?
-
Ви, мабуть, їх не на ті ноги взули.
-
Що? Невже? І справді спутала.
Ледве зняли вони ті черевики . Вихователька аж захекалась, ну таки ж знову взула.
-
Малино Іванівно!
-
Що?
-
А це не мої челевики!
-
Матінко! Як не твої? Та я з глузду з’їду!
І почала знову стягувати ті кляті черевики. Сидить вже зовсім знесилена.
-
То чиї ж це черевики, Петрику?
-
Мого брата. Мама сказала, щоб я їх носив.
Вихователька ледве втрималась, щоб не накричати на хлопчика. З останніх сил таки їх знову взула.
-
А де ж твої рукавиці?
-
А я їх в черевики всунув, щоб вони не змерзли.